КІК: Як з цим жити? 

У Вас є Компанія закордоном? Тоді ми йдемо до Вас!

Саме з одним із таких гасел у мене асоціюються зміни до Податкового Кодексу, прийняті під номером 466, які свого часу встигли наробити вдосталь галасу.

Контрольовані іноземні компанії або як їх прийнято називати мовою абревіатури – КІК, є одним з нововведень законодавства, принесених «західним» вітром змін, спрямованих на імплементацію кроків BEPS в національне законодавство, які вступають в дію з початку 2021 року.

І все б здавалось нічого, однак всі фізичні чи то юридичні особи, які мали за щастя свого часу розпочати чи структурувати бізнес через іноземні юрисдикції, тепер матимуть звітувати про свої закордонні «чада», а в окремих випадках платити податок з прибутку «чада» в Україні.

А тепер давайте по порядку: – Як визначити чи я контрольована особа (так, так, саме та, яка підпадає під нововведення)? – Звітувати чи ні? – Скільки і коли платити? – Що буде якщо не заплатити?

Не контролююча особа я! 

Контролююча Ви особа чи ні, визначають за певними критеріями. Ті самі критерї містяться в законі 466 і зводяться до наступного: 

  • Ви володієте юридичною особою чи утворенням без статусу юридичної особи закордоном (сюди ж відносяться трасти, фонди, партнерства та інші звичні інструменти для оптимізації оподаткування/приховування активів). 
  • Ваша частка в цій юр особі/утворенні становить більше ніж 50% або Ви є щасливим власником частки в розмірі не менше 25% (10% – з 2023 року), але сукупно разом з іншими українськими резидентами Ви володієте часткою 50% і більше  в такій юр особі/утворенні. 
  • Ви самостійно або разом з іншими пов’язаними особами здійснюєте фактичний контроль над юр особою/утворенням. 

Якщо з частками та їх розміром все зрозуміло, то з наявністю фактичного контролю – ні. Саме ось цей, третій критерій, дозволяє тлумачити термін «фактичний контроль» не на користь платника податків. Щоб це не виглядало прямим суб’єктивізмом, для нашого користування є невиключний перелік критеріївяк визначати той самий «фактичний контроль» для встановлення якого достатньо наявності одного із критеріїв: 

(І) Ви надаєте зобов’язуючі вказівки органам управління юр особи/утворення; 

(ІІ) ведете перемовини та узгоджуєте суттєві умови договорів без подальшого погодження; 

(ІІІ) маєте довіреність на вчинення суттєвих правочинів терміном більше ніж один рік; 

(ІV) здійснюєте операції з банківськими рахунками чи можете блокувати такі операції; 

(V) зазначені як власник/бенефіціар юр особи/утворення під час відкриття рахунків в банках. 

На практиці бувають непоодинокі випадки, коли менеджмент української дочірньої компанії має і довіреності і доступ до банківських рахунків іноземних юр осіб/утворень та інші повноваження «фактичного контролю»тому залишається лише, схрестивши пальці, готуватись відстоювати свою позицію про неналежність до класу контролюючих осіб перед вітчизняними податковими органами. 

А що зі звітом?! 

Якщо Ви таки підпадаєте під визначення «контролюючої особи», то подання звіту Вам не уникнути. 

Звітним періодом по «чадах» є рік, що зазвичай співпадає з календарним роком. Відтак, контролюючі особи (фізичні чи юридичні) повинні подавати звіт/інформацію про КІК разом з поданням декларації про майновий стан та доходи (для фіз осіб) чи податкової декларації з податку на прибуток (для юр осіб). 

В окремих випадках, щасливчики будуть зобов’язані подавати і аудиторські висновки і інші необхідні/запитувані документи, які потрібно буде належно посвідчити (апостилювати) по своїх «чадах» разом з звітністю/деклараціями. Але тут не про це. 

Податокскільки і коли? 

Об’єктом оподаткування стане не весь прибуток КІК, а лише частина скоригованого прибутку КІК, яка відповідає частці, якою володіє або яку контролює така контролююча особа. 

Прибуток «чада» до оподаткування підлягає коригуванню відповідно до правил встановлених податковим законодавством (стаття 39-2 ПК України), як правило шляхом вирахування деяких доходів для уникнення подвійного оподаткування та додавання доходів відповідно до методів контролю трансфертне ціноутворення, якщо КІК здійснював діяльність з низько податковими юрисдикціями. 

Податок обчислюється за формулою: 

КІК податок = (EBITDA КІК +/- податкові різниці) * %СКСП, де  

%СК – частка контролюючої особи в КІК; 

СП – ставка податку за українським законодавством. 

Ставки КІК-податків: 

  • Фізичні особи: ПДФО (5%, 9%, 18%) +ВЗ (1,5%). Ставка залежить від статусу прибутку (нерозподілений, виплачені дивіденди та ін.). 
  • Юридичні особи: ПнП (18% – збільшує об’єкт оподаткування на прибуток КІК 

Наостанок, приємним моментом є запровадження «правила першого резидента в ланці». Тобто, якщо володіння часткою КІК здійснюється через пряме чи опосередковане володіння в іншій українській юр особі, яка визнається контролюючою, обов’язок по сплаті податку покладається на цю юр особу. 

А що якщо…? 

Якщо ж при виборі іноземних юрисдикцій, Ваш вибір впав на «надійні» податкові юрисдикції, що не є низько податковими, а діяльність КІК відповідає критеріям наведеним нижче, то Ви звільняєтесь від сплати податку. 

Отже, для звільнення від КІК податку, слід одночасно відповідати умовам А+Б, наведеними нижче: 

  1. між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
  2. виконується будь-яка з таких умов:

– КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову ставку податку на прибуток в Україні або є меншою за таку ставку не більше ніж на 5 % пунктів, (тобто 13%) або 

– частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел. 

Додатково, якщо Ваше КІК – «чадо» є публічною компанією, акції якої торгуються на «надійних» біржах (перелік затверджує КабМін), КІК – «чадо» здійснює благодійну діяльність та не розподіляє прибутки на користь учасників чи сукупний дохід усіх Ваших КІК не перевищує 2 мільйони євро,  то прибуток КІК не підлягає включенню до доходу та оподаткуванню Вами як контролюючою особою. 

«Не пхай пальці в розетку.. Не буде чим на піаніно грати» 

Для мотивування українських резидентів виконувати приписи КІК, законодавець заклав досить значні штрафні санкції за недотримання/порушення обов’язків по звітуванню  і як наслідок сплаті податку. 

Якщо раптом контролююча особа не подала звіт про своє «чадо», їй грозить штраф в розмірі 100 розмірів р.п.м. (розмір прожиткового мінімуму працездатної особи). (станом на 01.01.2020 – 2027 грн. = 202 700 грн.) 

Несвоєчасне подання звіту потягне штраф у розмірі 1 р.п.м. за кожен день неподання, але з лімітом 50 р.п.м. (101 350 грн.) 

Невідображення у звіті інформації, стосовно наявних КІК та/або невідображення інформації стосовно доходу та іншої інформації –  штраф у розмірі 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, невідображених у Звіті, але не більше 1000 р.п.м. (2 027 000 грн.); 

Неподання або подання не у повному обсязі документаціі з ТЦУ, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу  3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копій первинних документів, але не більше 1000 р.п.м. (2 027 000 грн.); 

Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 р.п.м. (10 135 грн.), за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше 300 р.п.м. (608 100 грн.). 

Тішить тільки те, що протягом періоду «пусконалагоджувальних робіт» (2021, 2022 роки), штрафні санкції застосовуватись не будуть. Таки чином, контролюючі особи матимуть не тільки глибоке відчуття обов’язку по звітуванню та сплаті податку, а і мотивацію для наведення ладу в бізнесі шляхом оптимізації корпоративної структури, приведення у порядок документів КІК, ре-локейту бізнесу чи зміни статусу свого податкового резиденства, що також не виключено. 

Замість висновків 

Впровадження інституту КІК однозначно має позитивне значення для розвитку податкового законодавства в цілому. Саме КІК, як інститут, є імплементацією кроків BEPS, що спрямований на запобігання розмиттю бази оподаткування та зменшенню оподаткованого прибутку.  

Так, основною метою КІК є збільшення надходжень в український бюджет. Водночас, метою є і проведення м’якої політики щодо українського бізнесу структурованого закордоном для їх повернення в рідну юрисдикцію. Погодьтесь, набагато приємніше, коли країна розвивається не тільки за рахунок іноземних інвестицій, а й за рахунок внутрішнього інвестора. Питання наповнення бюджетів при цьому теж відіграє значну рольоскільки освоєні кошти скеровуються на утримання шкіл, лікарень, об’єктів інфраструктури та зрештою середовища (незалежно від того чи це мегаполіс чи маленьке містечко) в якому ми з вами живемо.  

Ніхто не заперечує, що будь – які зміни є стресом для людини чи організації в цілому. То ж, «крокуймо завжди вперед, хоч би й повільно. Поки ми маємо добру й рішучу волю, далі сміливо ступаймо по нашій дорозі» (с) о. Піо. 

Іван Дуркач

старший юрист Advice Group