Традиційно для завершення бізнес року в Україні, ДПС опублікувало План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік. Всього до плану-графіка включено 4,7 тис. суб’єктів господарювання  – юридичних осіб.

З коментарів ДПС України, у відібраних суб’єктів господарювання наявні критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності.  При цьому 49% (2,3 тис. підприємств) мають 3 та більше ризиків несплати податків високого ступеня. Зокрема, до них належать:

  • рівень сплати податку нижчий за рівень сплати по відповідній галузі;
  • наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання;
  • наявність відносини з контрагентами, що знаходяться в розшуку, ліквідовані, збанкрутували тощо;
  • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази.

Незважаючи на заборону проведення документальних та фактичних перевірок (пп. 52-2 п. 10 Розділ ХХ ПКУ – т. зв. «мораторій на час дії карантину», який до речі діє в Україні до 31 березня 2022 року), ДПС України продовжує проводити перевірки платників податків, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів № 89 від 03 лютого 2021 року, якою скорочуються строки дії обмежень в частині дії мораторію на проведення перевірок.

А тепер давайте по порядку. Закон, в нашому випадку Податковий кодекс, має вищу юридичну силу над підзаконним НПА, тобто Постановою № 89. І у випадку суперечностей, братись до уваги мають норми закону, а не підзаконного акту, якщо б тільки правозастосування не відрізнялось своєю «креативністю» та суб’єктивністю.

Відмінність правозастосування призводить до того, що платники податків поділились на дві категорії, на тих, що:

  • допускають ДПС до проведення перевірок і чемно виконують вимоги інспекторів, однак зрештою посилаються на незаконність її призначення на стадії оскарження податкових повідомлень – рішень;
  • не допускають ДПС до проведення перевірки та одразу оскаржують законність її призначення через чинність мораторію, незважаючи на дію Постанови № 89.

(Платників податків, в яких за результатами перевірки відсутні донарахування, чи які погоджуються з її результатами, ми умисно не згадуємо. Так як вони одні з небагатьох, хто задоволений досягнутим результатом і керується приказкою: «гроші люблять тишу»).

Разом з тим, деякі українські суди (50/50) при розгляді справ про правомірність призначення податкових перевірок все ж таки знаходять можливість стати на бік контролюючого органу, що досягається, не в останню чергу віртуозним «жонглюванням» правовими нормами.

Рішення українських судів на користь ДПС базуються на тезах контролюючого органу про те, що (і) Постанова № 89 не скасована і діє; (іі) Постанови Кабінету Міністрів є обов’язковими до виконання.

Слідкуйте за руками. В тексті Постанови № 89 немає жодних норм, які містять зобов’язальний характер, лише словосполучення: «…дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб…». Тим не менш, контролюючий орган сумлінно підходить до виконання своїх обов’язків саме в цій частині, адже від цього напряму залежать показники ефективності роботи ДПС та наповнення бюджету. Виглядає дещо абсурдно, коли виконавча гілка влади (Кабінет Міністрів) перетягує на себе повноваження законодавчої гілки влади (Верховної Ради України) скасовуючи мораторій, введений в дію ВРУ, і судова гілка влади з цим погоджується, правда?). (Конституція України has left the chat).

А вишенькою на торті є відмова Окружного адміністративного суду міста Києва АТ «НАК Нафтогаз України» в задоволенні його позову про скасування дії Постанови № 89. Примітно, що суд вказує в обґрунтуванні Рішення, що «Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб’єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов’язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов». Суд, в даному випадку вважає, що АТ «НАК Нафтогаз України» обрав неефективний спосіб захисту, і зазначає, що ефективним буде позов скасування наказу на проведення перевірки, податкового – повідомлення рішення, винесеного за результатами перевірки і т.д. [Довідково: Такий позов від АТ «НАК Нафтогаз України» саме перебуває на розгляді в ОАСК м. Києва].

Крапку в даному випадку ставити рано, АТ «НАК Нафтогаз України» подав апеляцію на Рішення ОАСК у м. Києві щодо скасування Постанови № 89, тому набираємось терпіння і слідкуємо за розвитком подій. Тим платникам податків, що таки потрапили в План – графік перевірок на 2022 рік в період дії мораторію (а раптом мораторій ще продовжать?) залишається на вибір два варіанти:

  • оскаржити в судовому порядку наказ про призначення перевірки, чи не допустити працівників ДПС до перевірки і бути готовими до подальшого відстоювання своїх прав в суді;
  • допустити працівників ДПС до перевірки та бути готовими оскаржувати податкове повідомлення – рішення, винесене за результатами такої перевірки в судовому порядку.

І не слід забувати про «новорічні подарунки» – Закон № 5600, який дещо змінює права ДПС при проведенні перевірок. Про новели Закону № 5600 та про порядок не допуску працівників ДПС до перевірки та його наслідки читайте в наступних постах. Далі буде…

UPD. 26.01.2022р. ОАСК ухвалив Рішення по справі 640/18314/21, яким визнав протиправною та нечинною вже добре відому Постанову № 89. Під час оголошення Рішення суд оголосив лише вступну і резолютивну частину, то ж поки очікуємо на обґрунтування. На наше скромне переконання, Рішення про визнання протиправною та нечинною Постанови № 89 буде однозначно оскаржене  КМУ до суду апеляційної інстанції.

Примітним є той факт, що в разі набрання чинності Рішенням суду І-ої інстанції, всі попередньо проведені перевірки на підставі Постанови № 89 та здійснені донарахування будуть так би мовити «безпідставними». Крапку в даному питанні поставить суд вищої інстанції, то ж слідкуємо за розвитком подій.